Прокурор ОГП Іван Чеченєв отримує мільйонну зарплату та намагається заробити на криптовалюті
Прокурор Офісу Генерального прокурора Іван Чеченєв подав декларацію за 2024 рік. Родина посадовця живе досить скромно, але він не втрачає надії розбагатіти за допомогою криптовалюти.
На правах спільної сумісної власності Чеченєв володіє половиною квартири площею 60,6 кв. м в окупованому Донецьку, інша половина належить його родичці, Чеченєвій Катерині Миколаївні. З 2016 року прокурор і його дружина Єлизавета Чеченєва проживають у квартирі площею 52,1 кв. м у Києві, що належить Жильцову Олексію Борисовичу. Олексій Жильцов – проректор з науково-методичної та навчальної роботи у Київському університеті імені Бориса Грінченка.
Іван Чеченєв їздить на Skoda Octavia 2010 року випуску, яку придбав у 2012 році.
За минулий рік прокурор отримав 1,2 млн грн зарплати. Його дружина Єлизавета Чеченєва працює головним спеціалістом відділу з питань інвестицій, інформаційного забезпечення та комунікацій в Управлінні освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. У 2024 році вона заробила майже 225 тис. грн, ще Чеченєва отримала 18 тис. грн за викладацьку діяльність та 4 тис. грн виплат від профспілки працівників освіти і науки України.
Чеченєв має 40,3 тис. доларів готівкою, ще 191 тис. грн він зберігає на банківських рахунках. Єлизавета Чеченєва зберігає готівкою 19 тис. доларів, на банківських рахунках вона тримає майже 13 тис. грн. Окрім того, прокурор задекларував, що у 2022 році він придбав криптовалюту Terra Classic (LUNC) на 1 тис. грн.
У 2022 році він придбав 100857 Terra Classic (LUNC). Тоді середня ціна за цю криптовалюту складала 0,00059 доларів. Тобто, прокурор купив криптовалюту на 59,5 доларів (близько 2 тис. грн по курсу 2022 року), але в декларації вказав, що їхня вартість становить 1 тис. грн.
Сьогодні ж 1 Terra Classic (LUNC) коштує 0,000067 доларів. Таким чином, криптовалюта, яку задекларував Чеченєв, станом на зараз коштує близько 6,7 доларів (близько 280 грн). Вочевидь, прокурор не втрачає надії заробити на криптовалюті, тому не поспішає її продавати.
Чим відомий Іван Чеченєв
Прокурор Чеченєв подав до Печерського райсуду клопотання про арешт особистих коштів не фігуранта кримінальної справи
У 2023 році правоохоронці провели обшуки у бізнесменів Ігоря Мазепи та Івана Олійника, в офісах та у службових осіб їх фірм. Справа стосувалася їхнього ТОВ “Села Енерджи”. У будинку Олійника було знайдено в сейфі велику суму готівки, що майже повністю належала його батьку – Дмитру Олійнику. Останній взагалі не мав стосунку до кримінального провадження і мав декларацію походження коштів.
В ухвалі Печерського районного суду про обшуки жодним словом не йшлося про право вилучати гроші – вилученню підлягали лише телефони, комп’ютери, флешки. Але слідчий Артем Богданов визнав знайдену готівку речовим доказом.
І вже 2 травня слідчий суддя того ж таки Печерського райсуду Олег Білоцерківець задовольнив клопотання прокурора Офісу генпрокурора Івана Чеченєва, також визнавши вилучені гроші речовим доказом та наклавши на них арешт.
З документів обшуків, який публікували журналісти, відомо, що до протоколу обшуку були підкріплені додатки. У них адвокати Олійника пояснювали, чиї це насправді гроші, і що їхнє походження підтверджене офіційними деклараціями. Однак до суду ці додатки-пояснення прокурор Чеченєв дивним чином не доніс.
Через місяць Київський апеляційний суд скасував рішення про арешт особистих коштів Олійника. Апеляція вказала, що прокурор Чеченєв не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні. Натомість, слідчий суддя Білоцерківець, у відповідності до ст 94 КПК України (Оцінка доказів) належним чином не оцінив надані докази, чи вони достатні та логічні для арешту грошей.
Окрім того, колегія суддів Київського апеляційного суду вказала, що Білоцерківець не встановив, як арешт цих грошей співвідноситься з матеріалами справи. А тому в слідчого судді були відсутні правові підстави задовольняти клопотання та накладати арешт. Апеляція також зазначила, що постанова прокурора Чеченєва про визнання майна речовим доказом є необґрунтованою відповідно до критеріїв ч.1 ст 98 КПК України.
Справа скандального агробізнесмена Тарасова
Власник агрохолдингу I&U Group Сергій Тарасов підозрюється в організації схеми виведення земель з державної власності через Головне управління держгеокадастру у Кіровоградській області. Жертвами його земельних афер стали й українські військові. У січні 2024 року Тарасова оголосили в розшук в Україні. Адвокати підозрюваного заявили, що бізнесмен переховується за кордоном та повертатися не планує. Сам Сергій Тарасов найняв у США лобістів та піарників, завдання яких – розповідати “про корупцію в Україні” та представити бізнесмена як жертву переслідувань.
Зараз справа Тарасова розглядається у Печерському районному суді міста Києва, і протягом тривалого часу бізнесмену не можуть обрати міру запобіжного заходу, бо розгляд справи регулярно переноситься.
14 лютого 2025 року в Печерському райсуді мало розглядатися два клопотання сторони обвинувачення. Перше – щодо екстрадиції та тримання під вартою однієї з підозрюваних у справі Тарасова (Хмельницької А.Р.). Друге – щодо повторного клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання Тарасова під вартою. Але обидва судових засідання не відбулись через неявку прокурора Чеченєва. Прокурор жодним чином не повідомив про причини своєї відсутності ні судді Сергію Вовку, ні стороні захисту.
21 березня відбулось чергове судове засідання, на якому повторно розглядалося клопотання захисту про відвід прокурора Чеченєва. Суддя, заслухавши аргументи захисту, взяла самовідвід. Таким чином, за останні місяці у цій справі вже шість слідчих суддів взяли самовідвід. Коли прокурор Іван Чеченєв оголошував клопотання щодо запобіжного заходу, присутнім у залі було складно розібрати його промову через нерозбірливий виклад матеріалу. Тепер адвокати Сергія Тарасова мають час до 9 квітня, щоб вивчити всі аргументи прокуратури.
Складається враження, що Печерський райсуд і прокурор Іван Чеченєв навмисно затягують обрання міри запобіжного заходу Тарасову.
Нагадаємо, голова госпсуду Чернігівщини Сергій Белов задекларував криптовалюти на 2,6 млн грн.